• інтерв'ю
  • 01/12/19

«Сподіваюсь, тепер мене будуть асоціювати не тільки з пітчером»: бліц-інтерв’ю з найкращим баристою України

  • Автор: Ярослав Друзюк
  • Фото: Ярослав Друзюк, Катя Масюта

Перші враження Олександра Беницького після перемоги на чемпіонаті України

«Сподіваюсь, тепер мене будуть асоціювати не тільки з пітчером»: бліц-інтерв’ю з найкращим баристою України

Олександр Беницький – новий чемпіон України в класичній дисципліні, який здобув перемогу на Ukrainian Barista Championship 2020 в межах кавового шоу Blackfest. Blackfield Coffee поспілкувався з найкращим баристою року одразу після оголошення переможця – про виступ у фіналі, сімейну традицію та очікування від чемпіонату світу в Австралії.

 

– Які перші враження після перемоги? Адже ти довго йшов до цієї перемоги.

– Мій улюблений момент на кожному чемпіонаті – це оголошення переможців раундів. Звичайно, коли оголошують фінал – це найбільш емоційний момент. Після кожного оголошення всередині все стискається дедалі сильніше. Коли залишаються двоє фіналістів – почуття просто розривають. 

– А зараз які відчуття?

– Це скоріше відчуття умиротворення. [сміється]

– У тебе є досвід трьох перемог на чемпіонаті України в дисципліні лате-арт. Як сьогоднішні враження порівнюються з попередніми перемогами?

– Думаю, через цей досвід я був більш спокійним. Це не тільки про досвід, це й про прийняття результату – яким би він не був. Я знаю, що це таке – бути першим. Але річ у тім, що я знаю і те, як бути другим – я посідав другі місця і в класичному чемпіонаті, і на чемпіонаті з кави та алкоголю. Тому, коли ми залишилися останніми з Костею [Стрельниковим], я був готовим прийняти будь-який результат. Але вийшло як вийшло, і збулася одна з моїх мрій. Я хотів цього – поставити на полицю кубок чемпіона України в класичній дисципліні, найбільш престижного чемпіонату серед барист у нашій країні. 

– Через три перемоги у спеціальності лате-арт тебе часто асоціюють з цією дисципліною. Був виклик довести, що ти можеш проявляти себе не тільки в ній?

– Звичайно, було бажання довести, що це не мій єдиний напрямок, що я можу не тільки це. Я люблю лате-арт, але також люблю сенсорику, смак, роботу з кавою. Сподіваюсь, тепер люди будуть асоціювати мене не тільки з пітчером. Зрозуміють, що я й еспресо вмію готувати. [сміється]

– Те, що ти вже брав участь у чемпіонаті світу (хоча й в іншій дисципліні), допоможе тобі в Австралії?

– У кожного чемпіонату своя специфіка, а класичний чемпіонат світу стане для мене першим. Але дійсно, в мене вже є досвід виступу на світових першостях. Я вже знаю, як себе вести, що робити; я вже знайомий з тусовкою. Це не так, коли ти приїздиш першого разу і не знаєш, що робити, куди йти і хто ці всі люди. [сміється] До того ж тебе впізнають люди, коли ти приїздиш другий-третій раз. Окрім того, я буду летіти з Олексієм Федоровським [переможцем Ukrainian Brewers Cup 2020], він також уже не вперше на цьому турнірі.

До слова, у той же день, коли Льоша виступав на Brewers Cup, я спробував схожу каву з Коста-Рики – з якою Федоровський брав участь в турнірі. Була впевненість саме в цьому зерні – і ось два дуже схожі лоти з Коста-Рики з тим самим дескриптором кориці перемогли в двох дисциплінах на чемпіонаті України. 

– Розумію, що це дуже рано, але які очікування від чемпіонату світу в Австралії?

– Зараз важко сказати. Сім місяців тому, коли я переміг на чемпіонаті з лате-арту, в мене народилася дитина. За три дні після народження я поїхав на чемпіонат, ще за два тижні – до Шанхая, тоді ще за кілька місяців – до Берліна [на чемпіонат світу з лате-арту]. Оскільки дитина ще мала, дружина не могла зі мною подорожувати. Перед цим чемпіонатом я розумів, що якщо виграю, то в Австралію, скоріш за все, також полечу сам. Зараз дружині знову доведеться пояснювати, чому я кудись їду. [сміється]

– Поцілунок від дитини допоміг перед оголошенням переможця? [перед оголошенням найкращого баристи України дружина піднесла до Олександра дитину – як і перед кожним іншим раундом]

– Ну звичайно, це вже така традиція. Це дуже допомагає на сцені. Адже в цей момент важливо абстрагуватися. А це працює як заспокійливе: коли я перед виступом чи оголошенням підходжу до родини і цілую дружину і дитину, настає відчуття умиротворення. І це дуже допомагає. 

– Кому ще хочеш подякувати, крім родини? 

– Хочу подякувати всім, хто мені допомагав при підготовці. У першу чергу – SCA Ukraine, Альоні Середі та Анні Соколовій особисто. За час керування Альони асоціацією кавова культура України суттєво просунулася, особливо на міжнародній арені. Також подякую команді, яка мені допомагала: Custom Coffee School, Barista Games і ще дуже багато людей, які долучилися. Окрема подяка – Дімі Потупіну з CafeBoutique, який обсмажував для мене каву. Владу Дударю вдячний за допомогу з авторським напоєм, який вийшов дуже крутим і який відповідно оціненили.

Ще подякую моєму партнеру за Custom Coffee School і Barista Games Андрієві Пустовіту. Він допомагав мені в підготовці з точки зору судді, адже він судить чемпіонати вже не перший рік. Тут ще така штука: він уже давно працює як суддя, але не може судити мої виступи, тому що це було б конфліктом інтересів. Через те ж, що я часто буваю у фіналах…

– Андрій через тебе не може судити фінали? [сміється]

– Але я йому дуже вдячний за допомогу і підтримку. Руслан Карелашвілі дуже допомагав у тренуваннях, також хочу висловити подяку Ренату Маматказіну і Паші Спіцину за те, що дали можливість тренуватися з ними.

 

 

Поділитися матеріалом із друзями