• інтерв'ю
  • 06/11/19

Найкраща чашка кави в моєму житті: Ахтем Сеітаблаєв, актор і режисер

  • Автор: Ярослав Друзюк
  • Фото: Ярослав Друзюк

Виконавець головної ролі у фільмі «Додому» – про улюблену каву і напій як національний ритуал

Найкраща чашка кави в моєму житті: Ахтем Сеітаблаєв, актор і режисер

У новій рубриці «Найкраща чашка кави моєму житті» Blackfield Coffee запитує цікавих людей про каву, яка назавжди залишилася в їхніх спогадах як найкраща. 

У новому матеріалі – український актор і режисер Ахтем Сеітаблаєв, якого з 7 листопада можна побачити на великому екрані у фільмі «Додому». Це стрічка, яка представить цьогоріч Україну на «Оскарі» та «Золотому глобусі» і яку вже відзначили на кінофестивалях у Каннах, Одесі та Стамбулі. Сеітаблаєв виконує роль кримського татарина Мустафи, який хоче поховати в Криму сина – той загинув під час російсько-української війни. Окрім того, в листопаді в прокат вийшов новий режирський проєкт Сеітаблаєва «Захар Беркут», а раніше режисер зняв фільми «Кіборги» та «Хайтарма». 

Раніше ми запитували про найкращу каву в етно-гурту «ДахаБраха»

 

– У «Додому» є епізод, коли ваш герой куштує каву, що йому приготувала вдова сина. Ви надпиваєте каву і кривитеся – українка не могла приготувати джезву так, як кримські татари. Можете розповісти, яку чашку кави ви вважаєте найкращою у своєму житті?

Ахтем Сеітаблаєв: Найкращу чашку кави в житті можу назвати одразу – це перша кава, яку мені приготувала донька. Вона була ще маленькою, років одинадцяти, але власноруч приготувала мені каву. [сміється] Потім цей самий ритуал пройшла й молодша донька, якій зараз дев’ять. Смачнішої кави в житті я не куштував! Це було і зворушливо, і приємно, і смачно. 

Пам’ятаю також, як випив першу каву після повернення до Криму. [Ахтем, як і кілька поколінь кримських татар, народився в Узбекистані – після депортації народності з Криму радянською владою.] Це було 11 липня 1989 року, ми тільки переїхали в Бахчисарай і заїхали в кав’ярню на в’їзді в місто. Не знаю, як зараз, але тоді в цій місцевості було багато лавандових полів. Було дуже спекотно, в повітрі густо пахла лаванда. З тих пір для мене лаванда – це такий запах батьківщини. Відповідно і перша кава в Бахчисараї стала для мене стала особливою. Це був цілий спектр емоцій – ти повернувся додому. 

У кримських татар не запитують, п’єш ти каву чи не п’єш. Коли приходиш у гості до кримського татарина, перше, що ставлять перед тобою на стіл – це кава. Кримські татари п’ють каву, заздалегідь змоловши її в максимально дрібні зерна. Це такий національний спорт – хто дрібніше змеле каву в дегірмені. [сміється] Ну і, звичайно, хороша кава має бути дуже міцною.

 

 

Поділитися матеріалом із друзями