• інтерв'ю
  • 04/12/19

Україну вперше включили у звіт про ринок кави у Європі. Ми запитали про це в авторів дослідження

  • Автор: Ярослав Друзюк
  • Фото: Тарас Яковлєв

Скільки кав’ярень відкрили за 2019 рік в Україні? Чи продовжуватиметься зростання на ринку? І як проводили дослідження?

Україну вперше включили у звіт про ринок кави у Європі. Ми запитали про це в авторів дослідження

Allegra Group – найбільша у світі компанія, яка вивчає індустрію кави, а також організовує кавові фестивалі в Нью-Йорку, Лос-Анджелесі, Лондоні, Амстердамі та Мілані. Щороку підрозділ Allegra, аналітична компанія World Coffee Portal, публікує звіти про кавову індустрію США та Європи. Цьогоріч у європейський звіт уперше додали інформацію про українську кавову сферу. Понад те, Україна опинилася серед трьох лідерів європейського економічного регіону за кількістю відкриттів кав’ярень – у 2019-му, за даними Allegra, в Україні відкрили на 16% більше кав’ярень, ніж торік. Blackfield Coffee вивчив звіт і розпитав про нього у маркетинг-директорки World Coffee Portal Ханни Хіт. 

 


Головне:

225 кав’ярень відкрили в Україні в 2019 році. У 2018-му кількість відкриттів зафіксували на позначці 194. 

Таким чином кількість кав’ярень за рік в Україні зросла на 16%. Вищий показник у європейському економічному регіоні лише у двох країн – Румунії (28,3%) та Казахстану (26,5%).

Усього на ринку Європи працює 37 598 кав’ярень. За 2019 рік кількість закладів з кавою зросла на 3,4%. Таким чином у межах трьох останніх років зростання ринку стабільно знижується: у 2017-му ринок ріс на 6,4%, а торік – на 6%. Утім, очікується, що до 2025 року на європейському ринку працюватиме 45 000 кав’ярень.

Середня вартість чашки кави у Європі – близько 3 євро. У звіті окремі цифри пропонують за чотирма європейськими регіонами: Південь, Північ, Захід і Схід. Утім, у східноєвропейському регіоні не враховували середню вартість ціни на чашку кави в Україні.

Allegra підготувала звіт на підставі понад 300 інтерв’ю з представниками європейської кавової індустрії, включно з виконавчими директорами великих кавових мереж і виробників кави. Також для підготовки дослідження використали дані більш як 8 000 онлайн-опитувань споживачів на кількох великих європейських ринках кави: Франції, Німеччині, Ірландії та Нідерландах. Окрім того, використали власні польові дослідження ринку, включно з візитами в окремі заклади.


Чому Україну включили до звіту

Ханна Хіт: Компанія Allegra вивчає глобальний ринок уже понад 20 років. Уже близько десяти років ми аналізуємо і європейський ринок у форматі щорічного звіту. Цього року ми розширили список країн, аби детально вивчити увесь ринок кави у Європі. Зокрема, тому до звіту 2019 року вперше потрапила й Україна.

– Чому саме цього року ви вирішили включити до звіту Україну?

Хіт: Ми хотіли вивчити увесь європейський ринок, тому в 2019 році ми включили ще кілька країн Східної Європи, які раніше не були представлені у звіті.

– Чи свідчить включення до звіту про те, що Україна стала важливим ринком у межах європейського кавового бізнесу?

Хіт: Показник зростання кількості кав’ярень за рік безумовно свідчить про потенціал ринку України, а також про рівень кавової культури у країні. Ми прогнозуємо зростання українського ринку протягом наступних п’яти років. Можливо, у наступні кілька років показник не сягатиме рівня 16%, але він буде досить серйозним. Загалом, за нашим прогнозом, до 2025 року у Європі кількість кав’ярень повинна зрости до 45 000.

– За даними звіту, Україна стала третьою у рейтингу європейських країнах за динамічністю зростання ринку – кількістю нових кав’ярень, відкритих у межах року. За вашими даними, цей показник склав 16%. Але, оскільки це був перший рік, коли ви вивчали український ринок, ви порівнювали показник зростання з 2018 роком?

Хіт: Так, ми провели дослідження і 2018 року, а на підставі цих даних вивели показник зростання 2019-го. 

– Чи можете ви назвати показник 2018 року? І загалом кількість кав’ярень?

Хіт: Так. У 2018 році в Україні відкрили 194 кав’ярню, а в 2019-му – 225. 

– Чи є у вас пояснення, чому саме регіон Східної Європи показує найбільші цифри зростання упродовж останніх кількох років? Це історія про те, що західні країни є більш сталими, а в Україні та сусідніх країнах ринок ще насичується?

Хіт: Так, гадаю, це ключова причина. Ринки Східної Європи, так би мовити, ростуть з меншої основи, вони розвиваються поступово. До того ж Східна Європа продовжує відкривати кавову культуру, тож природно, що ринок продовжує рости. 

 

Як проводили дослідження

– Можете розповісти про методологію дослідження? Наскільки ми розуміємо, ви керуєтеся на географічними, а економічними чинниками – тому у звіті, до прикладу, є Казахстан?

Хіт: Так, ми беремо до уваги європейський економічний регіон. У свою чергу, всі методи збору інформації можна розділити на три категорії: статистичні дослідження, польові дослідження та інтерв’ю з лідерами індустрії. Усього ми провели більш як 300 інтерв’ю з топ-менеджерами компаній, які працюють у цій сфері. 

– Чи можете ви назвати фахівців, з якими ви спілкувалися про український ринок?

Хіт: На жаль, ні. Це конфіденційна інформація. 

– Серед інформації у звіті – точна кількість кав’ярень у Європі, 37 598. Ми хотіли б уточнити, як саме ви визначаєте формат «кав’ярні». Це місце, яке спеціалізується на каві? Чи мова йде про заклад, де кава може бути одним із продуктів?

Хіт: Ми називаємо кав’ярнями заклади, які зосереджуються на продажу кави. Це зафіксовано на рівні показника від обороту – щонайменше 12,5% обороту повинні становити продажі кави. Також кав’ярня також повинна мати принаймні кілька посадкових місць. Окрім того, у цьому звіті ми не брали до уваги кав’ярні, які працюють у межах інших комплексів: наприклад, кав’ярні у книжкових магазинах. Це тема нашого окремого звіту, який ми оприлюднимо згодом.

– Ви також розділяєте кав’ярні на «незалежні» та «мережеві». Які критерії визначення мережевої кав’ярні ви використовували?

Хіт: Ми вважаємо мережею кав’ярню, яка має щонайменше п’ять закладів у різних країнах світу. 

– У звіті також є окремий розділ про середню вартість чашки кави у різних регіонах Європи. Можете розповісти про методологію цього дослідження?

Хіт: У цьому випадку ми брали до уваги лише вартість чашки кави у мережевих, а не незалежних закладах. Ми використовували інформацію п’яти головних мереж, включно зі Starbucks, Costa Coffee та McCafe. Утім, у цій частині ми не використовували дані про український ринок. Тому у блоці «Східна Європа» міститься інформація, актуальна для сусідніх до України країн. Можливо, ми включимо Україну до звіту про вартість кави наступного року. 

 

 

Поділитися матеріалом із друзями