• інтерв'ю
  • 18/01/19

Із комерційного підприємства – на чемпіонат світу з обсмажування: історія чемпіонки України Крістіни Радчук

  • Автор: Ярослав Друзюк
  • Фото: Крістіна Радчук

«Перемога на національному чемпіонаті стала сюрпризом»

Із комерційного підприємства – на чемпіонат світу з обсмажування: історія чемпіонки України Крістіни Радчук

Крістіна Радчук – головний технолог підприємства «Укркава» (м. Чорноморськ, Одеська область), яка здобула перемогу на чемпіонаті України з обсмажування кави 2018 року. Напередодні чемпіонату світу у цій дисципліні, який пройде 19-23 січня в італійському місті Ріміні, ми поговорили з Радчук про несподівану перемогу на національному чемпіонаті, перевагу комерційних обсмажувальників та очікування від світової першості.

 

Я ніколи не працювала бариста. Насамперед я харчовик: закінчила Одеську національну академію харчових технологій. Із кавою я працюю вже дев’ять років, у компанії «Укркава» я займаю позицію головного технолога. Це державне підприємство дуже великих масштабів: у нас три ростери, один із них на 300 кілограмів – наразі найбільший в Україні.

Обсмажувати каву я почала близько чотирьох років тому – причому почала роботи це для себе. Якраз тоді почала активно розвиватися сфера свіжого обсмажування в Україні. Просто було цікаво, як це працює. Зрештою, на комерційному підприємстві каву обсмажують у величезних об’ємах, ніхто не акцентує багато уваги на профілі обсмажування, технічні карти чи нюанси смаку. Але мені було цікаво дізнатися більше, підійти до цього з іншого боку.

Мій роботодавець не хотів відпускати мене на чемпіонат України. Компанія просто не бачила в цьому сенсу: навіщо воно нам, навіщо воно тобі? Зрештою, на день «Укркава» випускає до шести тонн зернової кави. Спешелті-сегмент за таких масштабів компанії просто не цікавий. Але я поставила умову – я їду, і все.

Звичайно, перемога на національному чемпіонаті стала сюрпризом – і для мене також. Не буду приховувати, я не очікувала, що так станеться. Зрештою, я брала участь вперше, а змагалася із людьми, які постійно працюють зі спешелті-кавою, постійно виїжджають на плантації.

Тільки після перемоги я зрозуміла, що якраз це мені і допомогло – те, що у мене був великий досвід роботи з комерційним зерном. Адже перед нами на підприємстві ставлять завдання із дешевої сировини витягнути максимум. Це змушує постійно експериментувати, виводити нові профіли та смаки. А на всіх чемпіонатах із обсмажування зазвичай свідомо використовують не надто якісне зерно. Навпаки – пропонують комерційну каву з великою кількістю дефектів. Тому для мене це було звично, я розуміла, що з ним роботи.

У свою чергу, для учасників, які працюють в [сегменті спешелті], це було проблемно. На національному чемпіонаті були дуже сильні обсмажувальники. Та вони працюють виключно з якісним зерном. Таку каву непросто зіпсувати. Її можна не до кінця розкрити, але зіпсувати її складно. А з комерцією іншим учасникам працювати було непросто. До того ж багатьом учасникам заважав стрес чи незвичні умови праці. Але ми – люди з виробництва. Для нас це нормально. У плані стресостійкості ми пройшли хорошу школу.

Тішить, що після моєї перемоги «Укркава» почала роботи перші кроки у цьому сегменті. Ми почали закуповувати необхідне обладнання, тож, сподіваюся, у майбутньому про компанію знатимуть не лише як про комерційного виробника, а й з іншого боку. Урешті-решт, у нас є всі необхідні потужності, є лабораторії, склади і фасувальне обладнання. 

Як готуватися до чемпіонату з обсмажування? Головне – розуміти, що таке зелена кава. «Зеленку» у нас мало хто розбирає. Як правило, українські обсмажувальники довіряють трейдерам, їхнім оцінкам, але самі не заглиблюються в аналіз зерна. Та в оціночному листі на чемпіонаті це дуже великий складник балів. До того ж важливо тримати себе в руках: багато хто переживає, тому не вкладається у час чи профіль.

Ускладнює процес підготовки брак обладнання у країні. Усі світові чемпіонати проходять на ростерах Giesen, але в Україні їх не так багато. Можливо, це й правильно, адже люди, які заявляються на турніри такого рівня, мають вміти працювати на різному обладнанні. Але під час підготовки до світової першості мені доводилося їздити до обсмажувальників, які працюють на Giesen – «Світ кави» і Foundation Coffee Roasters зокрема. Звісно, я спілкувалася з Юлією Сайчук зі «Світу кави» як із людиною з досвідом виступу на чемпіонаті світу, ставила їй певні запитання. Але здебільшого я працювала сама або з Артемом Врадієм. Я бачу його як тренера, він летить зі мною в Італію на турнір. В Артема хороший досвід роботи на Giesen: якщо я їжджу на тренування, то роблю це з ним.

Чи ставлю я якусь мету в Ріміні? Як бог дасть, так і буде. Не люблю загадувати наперед. Особливо тоді, коли у турніру настільки серйозний список учасників – стільки кремезних чоловіків. [сміється] Але я буду старатися гідно представити країну.

 

 

Поділитися матеріалом із друзями