3 Champs Roastery – це новий український обсмажувальник. У компанії п’ять засновників – Ренат Маматказін, Павло Спіцин, Антон Дихніч і Владислав Скарбенчук, які працюють в мережі кав’ярень Lion Coffee, а також Олексій Федоровський – перший дворазовий чемпіон України в дисципліні Brewers Cup. Оскільки Маматказін, Спіцин і Федоровський здобували перемоги на чемпіонатах України серед бариста, обсмажувальника вирішили назвати 3 Champs. Blackfield Coffee запитує у трьох чемпіонів, як вони вирішили вивести на ринок нового гравця, на яку аудиторію розраховують і з ким уже почали працювати.
– Розкажіть, як з’явилася ідея створення 3 Champs Roastery? Чому вирішили об’єднати зусилля саме зараз?
Олексій Федоровський: Ми почали говорити про спільну справу з хлопцями влітку в Берліні на кавовому фестивалі. У мене якраз був вирішальний момент у житті, коли я опинився на роздоріжжі. Я отримав пропозицію переїхати в Європу від німецької компанії, але врешті вона зірвалася через питання з документами. Я витратив на це тривалий час: пройшов чотири співбесіди, потім на пів року навіть переїхав до Львова. І після цього всього треба було вирішити, що робити далі.
Ренат Маматказін: Насправді у нас уже давно була ідея відкрити власне обсмажування – в межах Lion Coffee. Але торгова марка Lion Roastery вже була зайнята. Зараз я навіть радий, що тоді з цим не вийшло, і ми придумали назву 3 Champs.
Павло Спіцин: Ми придумали назву, коли разом судили чемпіонат з Clever. [сміється]
Ренат: Приходять удвох і кажуть: «Ми придумали назву!». Думаю, зараз якусь дурницю запропонують. [сміється] А вони хоп – і класну назву знайшли. Ми вп’ятьох одразу затвердили.
Павло: А Льошу ми захендхантили. [сміється]
Ренат: Ми списалися з Льошею, я сказав, що пора вже відкривати обсмажку.
Олексій: Що цікаво, у мене на той момент було ще кілька пропозицій. Але я побачив у Берліні плакат з Ренатом – і більше не думав. [сміється]
– А чим ви переконали Олексія?
Олексій: У таких питаннях я в першу чергу дивлюся на репутацію людей і на те, чи збігаються у нас погляди. Оскільки протягом останніх двох-трьох років ми добре спілкувалися, то більш-менш знали одне одного.
Ренат: Так, десь з 2017 року постійно спілкувалися.
Олексій: Коли Ренат готувався до поїздки на чемпіонат світу, коли я в Gemini працював, десь перетиналися. Коли поспілкувалися [про створення бізнесу разом] предметно, то зрозуміли, що однако дивимося на багато речей, що погляди збігаються.
– Які саме погляди перетинаються?
Ренат: Ми одразу вирішили, що працюватимемо за принципом кооперативу. Нас усього п’ятеро: одразу поділили між собою сфери обов’язків, вирішили нікого більше не наймати. Кожен вніс у компанію щось своє, без когось одного це було б уже не те.
Павло: Кожен відповідає за свою сферу, але знає, що за потреби треба комусь допомогти чи щось перекрити.
Олексій: Класно, що ми всі можемо підміняти одне одного – якщо хтось пішов у відпустку, наприклад.
– А як розділили між собою обов’язки?
Ренат: Умовно, Льоша більше відповідає за процес обсмажування. Паша – за продажі та комунікації, а також веде наш Instagram. Антон підключає нових клієнтів та організовує івенти – як була презентація на FoReCh, як буде Blackfest. Я більше займаюся бухгалтерією. Влад допомагає Льоші і розвозить всі замовлення.
Павло: Влад – унікальний працівник, тому що він розвозить все на [автомобілі] Smart. [сміється]
– Там один мішок влізає, так? [сміється]
Ренат: Так, із місткістю проблема. [сміється] Але Влад старається. Я сьогодні подивився по цифрах: за перші два місяці ми вже обсмажили тонну зерна.
Павло: Нормально!
Ренат: Ну і за ці два місяці роботи – я від себе скажу – ми переконалися, що підходимо одне одному.
Павло: Як метч в Tinder. [сміється]
Олексій: Лайкнули одне одного. [сміється]
– Як ви знаходите час і на нову обсмажувальну компанію, і на Lion Coffee, і на Kyiv City Roast?
Ренат: Ми залишилися в хороших стосунках з Kyiv City Roast, але вже припинили співпрацю. Усі кав’ярні Lion Coffee вже перевели на 3 Champs Roastery. Вирішили зосередитися на цьому проєкті, приділяти йому найбільше часу.
Павло: Кав’ярні [Lion Coffee] – це вже відлагоджена система, вони вже працюють. Тому нам не заважає це.
– Ви зараз обсмажуєте у хлопців з Rule Coffee Roasters, так?
Ренат: Так, але в нас є плани на свою обсмажку, придбати власне обладнання [а не брати в оренду]. Але ми хочемо заробити на нього. Не брати кредити, а заробити.
– Чим має бути 3 Champs Roastery, яке його місце на ринку?
Ренат: Ми більше розраховуємо на кав’ярні третьої хвилі. Думаю, сегмент комерції нас не буде цікавити. Ми бачимо, що [ринок якісного зерна] досить обмежений, але він стрімко розвивається.
Павло: І буде розвиватися ще роками.
Олексій: Дедалі більше закладів переходять на свіже обсмажування, навіть невеликі кав’ярні. Якісно це чи не якісно – інше запитання. Але багато хто перейшов з неякісної імпортної кави на свіже обсмажування – і це вже супервеликий плюс. Значить, достукатися до людей уже простіше.
– Це і B2B, і B2C?
Ренат: Звичайно, в майбутньому, коли ми сертифікуємо наш продукт – було б круто виходити в ритейл. Думаю, це вже тоді, коли в нас буде власний обсмажувальний апарат і цех.
Павло: У нас є поступовий план із цілями, за яким ми рухаємося.
Ренат: Розписали його на рік.
Павло: Поки все йде за планом – на диво. [сміється]
– Ви згадали, що вже перевели Lion Coffee на власне обсмажування. З ким ще почали працювати?
Ренат: Багато замовлень по Україні, невеликі кав’ярні. Є міста, назви яких я вперше чув.
Павло: Харків, Львів, Одеса, Вінниця, зараз в Енергодар від’їжджає посилка.
Олексій: У Житомир учора надіслали.
– А хто у Львові замовив?
Ренат: «Світ кави». [сміється] Жартую!
Павло: Передаємо привіт Маркіяну! [сміється]
– Це вже традиція наших інтерв’ю – переказувати вітання Маркіяну. [сміється]
Олексій: «Альтернативна кава» замовила, ще одне замовлення від іншої кав’ярні.
– Чи складно виводити на ринок новий бренд? Конкуренція повинна бути серйозна.
Павло: На ринку працює п’ять-шість гравців – і це все наші друзі, з якими ми добре знайомі. Тому ми не за агресивний маркетинг. Немає завдання переманити силою клієнтів чи перебити ціною.
Ренат: У нас був тиждень, коли ми працювали без власної обсмажки. Я одного тижня замовив Foundation, іншого – «Палярня Чехович». Круто, коли є вибір.
Олексій: Наприклад, у нас є правило – жодних знижок, незалежно від об’єму.
Ренат: Ми і в Lion Coffee купуємо за визначеним прайсом.
Павло: Наше завдання – зробити продукт, який сподобався б людям. Тоді у замовників буде мотивація переходити на 3 Champs.
– Не знаю, чи ви погодитеся, але навіть рік тому здавалося, що на ринку вже все визначено; всі знають, хто з ким працює. Але у сегмент зайшов Mad Heads – і виявилося, що на ринку є місце для ще одного гравця. Скільки ще місця є на ринку?
Павло: Звичайно, є.
Олексій: Подивіться на ринок США: там, певно, кожна кав’ярня має власне обсмажування.
Ренат: І ми до цього теж уже йдемо.
Олексій: Коли ми спілкуємося з людьми з європейської кавової сфери, вони вже знають, що в Києві понад сотня кав’ярень третьої хвилі, що в Україні величезна кількість обсмажувальників. І вони в шоці. Тому що в умовному Цюриху на все місто три кав’ярні – і так у більшості міст Європи. У нас ця культура розвивається надзвичайно швидко. Ми вже не пасемо задніх, десь з 2018 року ми йдемо в один рівень з топовими країнами Європи.
– Німеччина?
Олексій: У Німеччині, якщо виїхати за межі Берліна, все не так добре. Я б сказав, що в топі зараз Велика Британія.
– Я правильно розумію, Олексію, у тебе є особиста амбіція – вийти з 3 Champs на закордонні ринки?
Олексій: Дуже хочеться, щоб наша кава продавался не лише в Україні, а й на увесь світ. Зараз будь-яку каву можна замовити в інтернеті, з будь-якої точки світу. Чому б не організувати щось подібне у нас?
– У вас є великий досвід роботи з підготовкою преміум-лотів кави для виступів на чемпіонатах серед бариста? Це також сегмент, у якому буде працювати 3 Champs?
Олексій: Це частина компанії, так.
Павло: Але це не основний вектор.
Олексій: Наприклад, на презентації нашої компанії на FoReCh ми зробили капінг кави, з якою я перемагав на чемпіонаті України. Усього було вісім чемпіонських лотів. Якщо хтось до нас звернеться, ми залюбки допоможемо. Але це не основна мета, звичайно.
– Ну і головне запитання, заради якого ми вас зібрали – хто придумав посперечатися на фарбування волосся? [Маматказін і Спіцин посперечалися між собою, що той, хто посяде ниже місце на Ukrainian Barista Championship 2020, на місяць пофарбує волосся у яскравий колір]
Павло: Це Ренат взяв мене на понт. [сміється] Каже, в мене є парі: хто посяде нижче місце на чемпіонаті, той пофарбує волосся і буде так ходити місяць.
Ренат: Коли я готувався до марафону, то багато бігав, а це завжди час подумати. Було багато цікавих ідей, там же з’явилася і ця. [сміється] Ми не ображаємо нікого з інших учасників, але мотивуємо одне одного.
– Я якраз про це хотів запитати: вам після перемог у класичному чемпіонаті треба додаткова мотивація?
Павло: Напевно, ні. У кожного своя мета, своє розуміння того, навіщо він це робить.
Ренат: Я б так не сказав. Зрештою, ми всі люди. Усі ми маємо спокусу розслабитися. Можемо у певний момент подумати, що ми занадто класні.
– Особливо, якщо ви вже перемагали на чемпіонаті.
Ренат: Але ми хочемо проявити себе і на чемпіонаті світу. Поки цього не зробимо, будемо брати участь.
Павло: А наступного року, як The Underdog, заявимо, що вирішили не йти на чемпіонати. [сміється]
– Ви хотіли б бути схожими на The Underdog? Вони щороку перемагають на грецьких чемпіонатах, гідно виступають на світових першостях, до того ж каву продають по всьому світу.
Ренат: Це дуже потужно, але до цього треба йти дуже довго.
Павло: Ми хочемо не наслідувати когось, а створювати самі.
Олексій: Зробити свій продукт, свою філософію.
Павло: Своє бачення кави.
– Олексію, а для тебе ще цікаві чемпіонати? Ти підеш на Brewers Cup наступного року?
Олексій: Думаю, піду. Або як учасник, або як тренер. Іноді є потреба відпочити. Але я відпочив за минулий сезон – і досить успішно, як виявилося, якщо я переміг. [сміється]
– А на класику не підеш? Чи ви домовилися з хлопцями про розподіл сфер впливу? [сміється]
Олексій: Думаю, ні. Кожен шукає свою мотивацію. Я знаю, що я люблю в каві. Чому я обрав Brewers? Тому що з усіх чемпіонатів він найбільше заточений під якість кави. Класичний чемпіонат – це вже про інше. Це і про каву, і про особистість…
Павло: Про презентацію.
Олексій: А мене цікавить в першу чергу кава. Виступи на Brewers Cup дуже мені допомогли, тепер простіше загалом оцінювати зерно: чи є в ньому дефекти, чи все з ним гаразд, як краще розкрити його потенціал? Кожен виступ для мене – це спосіб донести якісь глобальні ідеї.
Наприклад, цього року в мене була ідея: коли ти розповідаєш історію зерна, яку ти вже пережив разом із ними, то навіть не хвилюєшся перед суддями. Я цю каву з Коста-Ріки знайшов чотири роки, познайомився з творцем лоту, дистриб’ютором… Зрештою, у 2018 році цю каву недооцінили, хоча я кричав, що це буде кава рівня фіналу чемпіонату світу – і за рік вона дійсно була у всіх фіналах. На чемпіонат світу в мене зараз теж є кілька ідей.
– Розкажіть кілька історій кави з лотів, які вже зараз продаєте в 3 Champs.
Олексій: Ще з 2016 року я регулярно відвідую великі кавові виставки – і півтора-два дні присвячую виключно капінгу кави. Це важливо для того, щоб розуміти, куди рухається кавовий світ. До того ж це момент, коли ти можеш знайти унікальні лоти і вибудувати лінійку асортименту на наступний рік. Один із таких лотів – Ефіопія «Дур Ферес». Улітку в Берліні я потрапив на її капінг від постачальників Coffee Quest, у яких ми замовляли для Лізи Колумбію «Ель Вампіра». У цій Ефіопії немає нічого екстраординарного, але вона суперчиста і суперсоковита, фруктова – манго, абрикос, ківі. Думав, як затягнути цю каву в Україну. А тоді виявилося, що її збирається вести до нас CoffeeMax. Ми швидко домовилися – і вже за пів року ми продаємо цю каву, обсмажену 3 Champs Roastery. Для мене це велика радість, тому що це була перша кава, яку я знайшов.
